- потрібний
- матем. необходи́мый
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
потрібний
Смотреть что такое "потрібний" в других словарях:
потрібний — прикметник … Орфографічний словник української мови
потрібний — потрі/бен, бна, бне. Такий, без якого не можна здійснити, виконати що небудь, необхідний для чогось. || у знач. присудк. сл. || у знач. ім. потрі/бне, ного, с. Те, що необхідне для здійснення, виконання чогось, для чиїх небудь потреб. ||… … Український тлумачний словник
потрібний — 1) (такий, без якого не можна обійтися, здійснити, виконати щось), потрібен, доконечний, неодмінний, неминучий, необхідний 2) див. відповідний 1) … Словник синонімів української мови
потрібний — [поутр’і/бнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
потрібний — той, що потребує допомоги [III] той, що потребує, що в нужді [V] … Толковый украинский словарь
потрібен — див. потрібний … Український тлумачний словник
потрібність — ності, ж. Абстр. ім. до потрібний … Український тлумачний словник
трібний — а, е, діал. Потрібний … Український тлумачний словник
потребний — потрібний … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
річ — I ре/чі, ж. (мн. ре/чі, е/й). 1) Предмет, перев. хатнього вжитку, трудової діяльності і т. ін. || Будь який предмет взагалі. || мн. Одяг, білизна, предмети особистого користування і спеціального призначення. Зимові речі. || мн. Предмети… … Український тлумачний словник
необхідний — а, е. 1) Без якого неможливо обійтися; конче потрібний. 2) у знач. ім. необхі/дне, ного, с. Те, що обов язково потрібне для забезпечення нормальних умов життя, праці і т. ін. 3) філос. Закономірний, невипадковий. || у знач. ім. необхі/дне, ного,… … Український тлумачний словник
